Виступ експерта Ради підприэмців при КМУ Радзівіла С.Г. під час II Всеукраїнського форуму підприємств громадських організацій інвалідів та працюючих інвалідів України

 

«Роль Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України у створенні правових, економічних та організаційних умов

для розвитку соціального підприємництва»

 

 Шановні  учасники II Всеукраїнського форуму!

Шановні  гості,  колеги!

 

         Питання, які сьогодні розглядаються на цьому поважному зібранні, є актуальними вже з однієї причини – вони безпосередньо стосуються забезпечення інтересів найбільш вразливої частини нашого суспільства – інвалідів – і тому потребують адекватного та ефективного вирішення з урахування реалій сьогодення. Політичне керівництво України, незважаючи на тяжкі економічні наслідки фінансової кризи, усвідомлює важливість проблеми фінансової допомоги та соціальної адаптації інвалідів і намагається запровадити систему дієвих заходів щодо їх підтримки та активної участі у суспільному житті. І хоча державна допомога громадським організаціям інвалідів дещо скоротилась у зв’язку із вкрай тяжкими наслідками кризи останніх років, проте держава вживає заходів до виправлення становища, свідченням чому є і сьогоднішній захід.

 

 

         Чинне українське законодавство досить ефективно декларує систему державної підтримки та захисту інтересів інвалідів за рахунок бюджетного фінансування: преференції оподаткування господарської діяльності, пільги у набутті освіти, професійної підготовки, працевлаштування, створення умов для безперешкодного доступу інвалідів до соціальної інфраструктури, матеріальне, соціально-побутове та медичне обслуговування інвалідів – все це, в силу бюджетних можливостей, реалізується у повсякденному житті. Проте бюджетні реалії та стан економіки не дозволяють дуже оптимістично розраховувати на державну підтримку інвалідів і  зрозуміло, що лише державних зусиль у цій сфері недостатньо.

         Практичною альтернативою захисту та підтримки інтересів інвалідів може стати соціальне підприємництво, яке в  контексті  тенденцій розвитку бізнесу розглядається як підприємницька діяльність, що переслідує переважно соціальні цілі, а прибутки від неї спрямовуються, головним чином, на саморозвиток, громадські справи чи на вирішення гострих суспільних проблем. В той же час, соціальне підприємництво діє за всіма законами бізнесу, оскільки спрямоване на отримання прибутку і йому притаманні всі риси господарювання.  

    Зростаючі суспільні стандарти життя зумовлюють соціально-гуманітарне спрямування бізнесу та передбачають активне залучення інвалідів до участі у підприємницькій діяльності. Реалії моральної відповідальності бізнесу перед суспільством зумовили ситуацію, коли соціальне підприємництво стало амортизатором суспільної напруженості у питаннях трудової зайнятості інвалідів та виявилось ефективним бізнесовим механізмом, що  динамічно структурується в розвинених економіках, вирішуючи проблеми безробіття, соціального захисту та суспільного залучення інвалідів.

     З іншого боку, соціалізація бізнесу розвинених економік зумовлена ще однією об’єктивною причиною: зростаюча кількість пенсіонерів у суспільстві спричинює дисбаланс виробничих сил, зменшуючи приріст ВВП на душу населення та скорочуючи розміри пенсійного забезпечення, що, в свою чергу, зумовлює необхідність більш широкого залучення інвалідів до виробничих процесів. Це реалії сьогодення, які неможливо ігнорувати і суспільство має ефективно та адекватно реагувати на них. В цьому контексті соціальне підприємництво може стати госпрозрахунковим стимулом залучення організацій інвалідів до підприємницької діяльності, здатним ефективно вирішувати їх проблеми та відчувати себе повноцінними членами суспільства. Тому соціальне підприємництво, як бізнесова преференція, має стати дієвою складовою частиною соціально-економічної сфери нашого суспільства, тим більше, що чуйність та гуманізм завжди були притаманні українцям.

      Виходячи із основних ознак соціального підприємництва, бізнесовий загал України бачить його широке запровадження у двох напрямках:

     1) соціальне підприємництво як моральна відповідальність бізнесу перед суспільством – тут розширюється соціальна складова бізнесу в цілому, інваліди активніше залучаються до участі в бізнесі, фізичним особам-інвалідам виділяються робочі місця, гарантуючи таким чином їм трудову зайнятість, соціальну активність та додаткове задоволення своїх матеріальних потреб;

     2) соціальне підприємництво як самостійний напрямок бізнесу, якому створюються конкретні державні преференції для юридичних осіб-організацій інвалідів у загальній системі бізнесових відносин і в силу таких державних гарантій інваліди, як соціальна складова суспільства,  повноцінно соціалізуються у суспільстві.

 

      Які ж умови необхідні для реального та ефективного  запровадження соціального підприємництва в бізнесовому середо-вищі України, враховуючи, що наша держава визнала Глобальний Договір Організації Об’єднаних Націй із цієї проблеми та ратифікувала Конвенцію про права інвалідів та Факультативний протокол до неї? На думку Ради підприємців, їх кілька.

Перша максимальне спрощення законодавчого регулюван-ня господарської діяльності організацій інвалідів та пільг для їх господарської діяльності на підставі норм прямої дії, визначених законом. Сьогодні в Україні відсутня ефективна нормативно-правова база, яка б регулювала проблемні сторони соціального підприєм-ництва. До цього часу немає спеціального нормативного акта, який би визначив взаємні зобов’язання держави та підприємців у цій сфері, що абсолютно нівелює бажання підприємців створювати соціально-орієнтовані робочі місця. З метою вирішення цієї проблеми Урядом України за участю Ради підприємців та Національної Асамблеї інвалідів України має бути розроблений проект Закону України «Про соціальне підприємництво», який стане конструктивним започатку-ванням вирішення проблеми запровадження соціального підприєм-ництва.

   Натомість Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за виключенням нормативного визначення чисельної кількості інвалідів на підприємстві, штрафних санкцій за порушення такої чисельності, строків права користування пільгами щодо оподаткування господарської діяльності підприємств інвалідів та обсягів річного валового доходу для отримання пільг, практично не містить норм прямої дії, безпосередньо спираючись на які, організації інвалідів могли б ефективно реалізовувати преференції у господарській діяльності. Натомість реалізація пільг підприємницької діяльності організацій інвалідів регламентується бланкетним порядком на підставі чисельних підзаконних нормативно-правових актів, що, звичайно ж, ускладнює їх виконання.

Другаусунення надмірного адміністрування господарської діяльності підприємств інвалідів. Щоразу, опиняючись у колі бізнесових інтересів інвалідів, доводиться чути від них досить чітке прохання: ми не вимагаємо від держави вирішувати всі наші проблеми, ми просимо створити реальні, пільгові умови для господарської діяльності організацій інвалідів і не обтяжувати нас надмірним адміністративним та чиновницьким контролем. І дійсно – якщо проаналізувати систему заходів державного контролю щодо підприємницької діяльності організацій інвалідів, то очевидно, що вона надто заформалізована і залежить від рішень міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, як це передбачено Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Додайте до цього, що на підставі відповідних рішень Комісії здійснюється вся пільгова діяльність організацій інвалідів, і стане зрозуміло – адміністративний контроль тут суттєвий. Про корупційну складову надмірного адміністрування будь-якої діяльності годі й казати і тут вона, нажаль, не виключення.

 

Третяреальне запровадження економічної складової та створення організаційних умов для соціального підприємництва. Держава, по суті, мінімізувала підтримки підприємств, що створюють робочі місця для інвалідів. Для виправлення становища, Рада підприємців звертається до керівництва країни із пропозицією передбачити спеціальні кредитні банківські програми для таких підприємств, а також полегшити податкове навантаження на них.

Суттєвим фактором структурування соціального підприєм-ництва є створення належних організаційних умов його запровадження. Щоб скоординувати державну політику у цьому питанні, доцільно створити при Міністерстві соціальної політики України департамент з питань підтримки соціального підприємництва, який би займався всім комплексом питань цієї проблеми та координував би роботу зацікавлених державних, недержавних структур та громадських організацій інвалідів. Значний досвід у цьому напрямку вже напрацьований через призму соціального партнерства, враховуючи досвід консультацій Кабінету Міністрів, профспілок та об’єднань роботодавців при укладенні Генеральної Угоди.Рада підприємців готова співпрацювати у вирішенні цих питань.

 

Четверта законодавче вирішення питання про застосування ПДВ на продукцію, вироблену підприємствами інвалідів. На сьогодні в економіці України працює понад триста підприємств інвалідів, які користуються пільгами з оподаткування. Сума їх бюджетного відшкодування з ПДВ склала у 2011 році близько шестидесяти млн. грн., з яких залишається невідшкодованими понад двадцять млн. грн. Якщо подивитись на проблему з іншого боку, то продукція з ПДВ, вироблена підприємствами інвалідів на суму біля 60 млн. грн., не є суттєвою для державного бюджету, тоді як для підприємств-виробників вона була б значною фінансовою підтримкою, на яку не згаювався б час для відшкодування.

 

Пятапоставка енергоносіїв для підприємств інвалідів по пільгових тарифах. Сьогодні підприємства громадських організацій інвалідів сплачують за енергоносії по тарифах промислових споживачів, що є фінансово неспроможним для них і внаслідок чого багато підприємств змушені зупиняти виробничу діяльність у зимовий період. У цьому контексті доцільно було б законодавчо передбачити пільгові тарифи з постачання енергоносіїв для підприємств інвалідів.

 

Шостагарантоване розміщення замовлень на продукцію, вироблену підприємствами інвалідів. Державні завантаження виробничої діяльності підприємств інвалідів можуть стати гарантією їх господарської діяльності та спроможності вирішення своїх матеріальних проблем.

 

Для реального структурування соціального підприємництва в Україні та вирішення через такі бізнесові програми проблем інвалідів, Рада підприємців при Кабінеті Міністрів України:

- зобов’язується на одному із засідань у 2013 році розглянути питання широкого запровадження соціального підприємництва з участю членів міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, узагальнити пропозиції такого обговорення та внести їх до законодавчого розгляду;

- пропонує включити до складу Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України представника Національної Асамблеї інвалідів України;

- закликає Національну Асамблею інвалідів України та організації інвалідів уже сьогодні надсилати До Ради підприємців свої пропозиції щодо створення правових, економічних та організаційних умов для розвитку соціального підприємництва в Україні, які ми опрацюємо та внесемо до законодавчого розгляду.

   Закінчуючи свій виступ, хочу сподіватись, що спільні зусилля всіх учасників цієї Всеукраїнської наради стануть дієвим пігрунтям для становлення в Україні соціального підприємництва, яке ефективніше допоможе вирішувати проблеми інвалідів.

 

Здоров’я, вам, оптимізму та успіхів!

Експерт РП при КМУ Радзівіл С.Г.