Депутати ухвалили скандальний закон про вдосконалення адміністрування податків — №1210. Що в ньому не влаштовує підприємців?

"Зе!Команда" підтримала курс попередньої влади в податковій сфері. "Слуги народу" вирішили не проводити радикальну податкову реформу "під ялинку", а обмежилися змінами щодо податкового адміністрування та запровадили контроль за іноземними операціями.

Про що саме йдеться? 

30 серпня 2019 року, на другий день роботи Верховної Ради, на розгляді у депутатів з'явився проєкт закону №1210 про вдосконалення адміністрування податків. З його появою стало зрозуміло, що всі очікування пережити податкові зміни в мирі і злагоді зійшли нанівець.

Документ передбачав зміни за трьома напрямками: зміни в адмініструванні, підвищення окремих податкових ставок та поправки щодо протидії розмиванню податкової бази (запровадження правил BEPS). З'явилися в документі й норми щодо підвищення штрафів, розширення прав податківців та посилення податкового контролю.

Проєкт закону одразу став скандальним і спровокував масові протести.

Після цього співрозмовники ЕП в уряді почали говорити про варіант поділу документа на три частини й окремий розгляд кожної з них у парламенті. Зрештою до цього не дійшло.

Через шалений резонанс та натиск бізнес-спільноти депутати дали задню, а голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ("Слуга народу") перед остаточним ухваленням документа пообіцяв внести в нього низку компромісних поправок.

16 січня депутати схвалили документ з їх врахуванням. Від багатьох фіскальних та жорстких норм депутати відмовилися, що знизило градус напруги, але не до нуля.

Проте ухвалений закон все одно не влаштовує бізнес. "Компромісні" правки підприємці називають напівмірами, сам документ — "податковим терором". Ключові бізнес-асоціації просять президента його ветувати або змінити до підписання.

Що саме не влаштовує підприємців і яких змін їм чекати незабаром?

 
 
 

Що змінює закон

Акт вносить чимало змін до податкового законодавства.

По-перше, з 2021 року запроваджуються правила BEPS — Base Erosion and Profit Shifting. Вони покликані протидіяти виведенню податків за кордон і розмиванню податкової бази. Ці правила торкнуться насамперед міжнародних груп компаній — двох або більшої кількості пов'язаних між собою юридичних осіб, які готують консолідовану фінансову звітність, але є платниками податків різних країн.

Вводиться також контроль за фінансовими операціями КІК — контрольованих іноземних компаній. Це фірми зареєстровані за кордоном, але контролюються резидентами України.

Останні платитимуть податок на прибуток, пропорційний частці, якою вони володіють у КІК. Контрольовані компанії звітуватимуть перед податківцями про всі операції з нерезидентами.

У рамках запровадження правил BEPS збільшується кількість виплат, які прирівнюються до дивідендів. 

Тепер дивідендами вважатимуться такі платежі:

1. Доходи від платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента.

2. Вартість товарів, робіт та послуг, крім цінних паперів та деривативів, що купуються у нерезидента.

3. Сума заниження вартості товарів, робіт та послуг, які продаються нерезиденту.

4. Виплати на користь засновника або учасника компанії — нерезидента України у зв'язку із зменшенням статутного капіталу, викупом корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника із складу товариства або інші операції, що приводять до зменшення нерозподіленого прибутку компанії.

"Якщо ви виводите прибуток з воюючої країни під виглядом роялті та інших платежів, то ви ухиляєтеся від сплати податків. Ми беремо норму, яка розроблена не нами, а ОЕСР про конструктивні дивіденди, і кажемо, що в цілях оподаткування ми ваш платіж прирівняємо до дивідендів", — пояснює Гетманцев.

Ця норма не влаштовує підприємців. Бізнес бачить у ній можливості для зловживань з боку податкової.

У Європейській бізнес-асоціації прогнозують: хоча авансові внески з податку на прибуток не будуть застосовуватися до таких дивідендів, але, зважаючи на можливе широке фіскальне трактування положень, платники податків з високою вірогідністю зіткнуться з донарахуванням податку.

По-друге, податкова контролюватиме сплату і частини чистого прибутку, і дивідендів державних підприємств. Досі дивіденди контролювало Мінекономіки.

"Зараз, якщо дивіденди не сплачені до 1 липня фіскального року, компанії повинні сплачувати їх як частину чистого прибутку, що призводить до непорозумінь у виконанні бюджетного розпису. Крім того, Податкова служба  має більші можливості з контролю за сплатою дивідендів та частини чистого прибутку, тому це підвищення ефективності за сплатою платежів до бюджету", — пояснили ЕП у Мінфіні.

По-третє, збільшуються ліміти для ФОП. Для першої, другої і третьої груп фізосіб-підприємців ліміти річного доходу для роботи на спрощеній системі оподаткування збільшуються до 1 млн грн, 5 млн грн та 7 млн грн на рік відповідно.

Одна з причин такого перегляду — збільшення розміру мінімальної зарплати у 3,4 разу за останні чотири роки та підвищення податку для третьої групи. Здавалося б, це зміна на краще, але вона теж спричинила критику з боку бізнесу.

"Навіть спроби додати в проєкт корисні поправки виглядають половинчастими заходами. Ми пропонували механізм збільшення граничного обсягу доходів залежно від кількості найманих працівників, а отримали підвищення лімітів без прив'язки до штату працівників", — кажуть у Спілці українських підприємців.

По-четверте, з'являється визначення електронних сигарет та прописуються ставки їх оподаткування. Електронна сигарета — виріб для вдихання пари, яка з'являється в результаті нагрівання рідин. Сигарети є одноразові та багаторазові. Рідини для них — рідкі суміші хімічних речовин, що можуть містити нікотин.

Ставка акцизного податку встановлюється на рівні 1 456,33 грн за тис шт у 2021 році з щорічним підвищенням ставки на 20% до 2 516,54 грн за тис шт у 2024 році.

Сигарили стають окремою товарною підгрупою. Адвалорна ставка податку для сигарил, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, становитиме 12%.

Досі електронні сигарети в Україні були поза законом. Тютюнові компанії виступали за їх регулювання, але за особливим сценарієм. На їхню думку, е-сигарети — це менш шкідливий, ніж сигарети з фільтром продукт.

Депутати поступилися бізнесу: вони відклали введення нових податкових ставок на рік. З особливим сценарієм складніше: оподаткування е-сигарет прирівнюється до ставки мінімального акцизного зобов'язання для звичайних сигарет.

"Через падіння виробництва за результатами року бюджет не отримав майже 11 млрд грн акцизу від сигарет з фільтром. Зараз у споживанні відбувається перетікання від сигарет з фільтром до електронних сигарет. З точки зору надходжень ми говоримо про рівні ставки на взаємозамінні продукти, щоправда, поки що частково взаємозамінні", — говорить Гетманцев у коментарі ЕП.

По-п'яте, вартість основних засобів підвищується з 6 тис грн до 20 тис грн.

Зміна стосується ведення податкового обліку. За Податковим кодексом, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів. Так, якщо вартість основних активів буде меншою за 20 тис грн, то такий актив у податковому обліку не визнається основним засобом, і платник не формує різниці до оподаткування.

По-шосте, підвищуються ставки ренти на залізну руду з 8% до 12% та 11%. Ставка визначатиметься залежно від того, чи перевищує середня вартість руди 70 дол за індексом IODEX 62% FE CFR China.

Зросла також ставка на марганцеву руду — до 6,25%.

По-сьоме, уточнюються терміни подачі податкової декларації. Якщо платник податків ліквідується чи реорганізується, то податкова декларація може подаватися за період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації.

Штрафи за несвоєчасне подання податкової декларації зменшуються.